Про календарну реформу в православній церкві

Богемні подорожі не лише по Богемії

Україномовний гід по Празі та Чехії Віталій Кравець

Гід по Чехії
З 2001 року на ринку туризму
+420720694262, korolucha@atlas.cz
+420720694262 korolucha@atlas.cz
Email,    Mobil,    Viber,    WhatsApp
Логотип
Email,  Mobil,  Viber,  WhatsApp
+420720694262
korolucha@atlas.cz
Перейти до контакту

Про календарну реформу в православній церкві

Екскурсії по Празі та Чехії українською
Опубліковано автор Vít Kravec вхід Богослів'я · 7 березень 2023
Tags: Різдвоновоюліанськийцерковнийкалендарправослав'я
Синод Православної церкви України має в травні 2023 розглянути питання календарної реформи. Між віруючими є з цього приводу багато дискусій. В УГКЦ питання зміни календаря є вже вирішене. Для її єпископату прийняття рішення було простішим, ніж для ПЦУ, тому що багато греко-католицьких парафій за границями України вже довго служать за новим стилем. Українське православне духовенство і прихожани з переходом на новий стиль досвіду досі не мали. Тому саме між православними є найбільші сумніви, чи це потрібно. Наразі було задекларовано бажання завершити календарні зміни до 1700 річниці Першого Вселенського собору, тобто до 2025 року.

Тому що досі не побачив в офіційних церковних джерелах жодного комплексного всестороннього пояснення календарного питання, то вирішив виправити цей інформаційний недолік. Пояснення для простішого сприйняття побудував у формі питань та відповідей, як це традиційно буває в катехізисах – закладах християнського віровчення. Така форма краще сприймається. І кого цікавлять лише окремі питання, легше знайде на них відповідь у тексті.

 
Чи не є покатоличенням перехід на новий стиль?
 
Не є покатоличенням.

Вже сто років за новим стилем з 1924 року служать Константинопольська, Олександрійська, Кіпрська, Елладська, Румунська православні церкви. Олександрійська і Антиохійська з 1928 року, з 1937 Албанська, з 1968 Болгарська православна церква. Ніколи за ці 100 років не було поставлено під сумнів, що ці церкви і з новим календарним стилем залишаються у всьому повністю православними.

Але новий стиль запровадили римо-католики?
   
Так, римо-католики були першими, що почали зміну застарілого юліанського календаря.
 
Вперше новий стиль запровадили в римо-католицькій церкві за папи Григорія XIІІ в 1582 році. Ім’ям папи назвали новий стиль григоріанським. Але календар не  має нічого спільного з католицьким віровченням. Просто більшість університетів, осередків науки та освіти тієї доби, була в співуправлінні держави та католицької церкви. Тому й до розуміння календарного питання дійшли в католицькій церкві раніше, ніж в протестантській чи православній. Протестанти перейшли на новий календар в різних країнах в 1610-1753 роках. Як і православним, протестантам якийсь час не хотілося запровадження нового правильнішого календаря лише щоб не уподібнюватися католикам. Православні змогли провести спільну нараду щодо календаря аж після звільнення більшості грецьких православних від мусульманської Османської імперії. Скликав календарну нараду Константинопольский патріарх Мелетій IV травні 1923 року. Представники православних церков тоді разом узгодили перехід на новоюліанський календар.


Православні не перейдуть на григоріанський, але новоюліанський календар? В чому різниця?
 
Так. Новоюліанський календар є ще точніший за григоріанський.
 
В майбутньому ймовірно всі перейдуть з григоріанського на досконаліший новоюліанський, якщо не буде раніше кінець світу та друге Пришестя Христа. Щоправда, для наших сучасників це не є суттєве, бо в ХХІ столітті обидва календарі співпадають. Новоюліанський календар був прорахований професором математики і небесної механіки Белградського університету Мілутіном Міланковичом в 1924 році. Його стаття в астрономічному віснику «Astronomische Nachrichten», називалася: «Кінець юліанського календаря і новий календар Східної Церкви». Тобто цей календар задумувався від самого початку для Православної Церкви.

 
Чому на новий календар не перейшла російська церква?
 
Російська церква перейшла на новий календар навіть на пів року раніше за Константинополь, але через три тижні була змушена цю зміну скасувати.
 
Хоча російська церква через більшовицький терор в Росії не могла в 1923 році брати участь у міжправославній нараді в Константинополі, та патріарх Московський і всієї Росії Тихон теж благословив використовувати з 15 жовтня 1923 року новий календар. В Москві тоді на новий календар відразу перейшли майже всі парафії. Поза Москвою не було можливості під большевицькою владою пояснити віруючим зміну. Тому віруючі в Росії помилково сприймали новий календар, як більшовицьке нововведення і противилися йому до такої міри, що 8 листопада патріарх благословив тимчасово призупинити перехід на новий стиль. Пізніше за діб СРСР Руська церква зберігала в богослужінні старий стиль, як символ спротиву і відмінності від державного нового стилю в комуністичній державі. А в сучасній Росії триматимуться старого календаря, тому що ідеалізують царські традиції. В царській Росії не тільки церква, алк й ціла держава жила за старим стилем. Нового не використовували зовсім.
 
***Тому, наприклад, російська більшовицька революція 7 листопада 1917 року називається жовтнева, що всюди у світі був вже листопад, лише в царській Росії за старим стилем було 25 жовтня.
 
***Ще була в Росії підтримувана більшовиками обновленська православна церква. Та перейшла на новий календар ще на пів року раніше за традиційну РПЦ.

 
Який календар є канонічний?
 
Жодний календар не встановлюється канонічними правилами Вселенських соборів. В канонах лише вказується, як має вираховуватися день Великодня. Великдень має бути в першу неділю після першого весняного повного місяця. І обов’язково завжди після єврейської Пасхи. Першим днем весни не вважається 1 березня, як ми звикли в СРСР. Весна за давніми таблицями для вираховування Великодня починається аж на день весняного рівнодення 21 березня. А тут виникає канонічна проблема саме зі старим юліанським календарем!

21 березня за юліанським календарем виходить аж на 3 квітня за новим стилем, що є аж 13-14 днів по фактичному рівноденні. Тому може надалі ставатися, що згідно з таблицями з V століття, за котрими вираховується день Великодня, при використанні старого юліанського календаря буде Великдень часом аж на 4 тижні пізніше, ніж має бути за канонічним правилом. Це було однією з важливих для духовенства причин, чому в квітні 1923 року на всеправосланій нараді в Константинополі було прийнято рішення про перехід на новоюліанський календар. Щоб не допуститися через недосконалий старий календар порушення канонічного правила Першого Вселенського собору про день святкування Великодня!

 
Навіщо змінювати календар, якщо можна залишити, як є і було завжди?
 
Різдво за старим календарем не завжди виходило на 7 січня!
 
Зараз між старим і новим стилем є різниця 13 днів. Тому 25 грудня старого календаря виходить на 7 січня нового. Але коли в ХVI столітті  вперше запроваджували новий календар, то різниця була лише 10 днів. Різдво таким чином за новим календарем виходило на 4 січня. І навіть наші прапрадіди, що в ХІХ столітті притримувалися свят за старим календарем, мали за новим календарем Різдво 6 січня, бо до 1900 року різниця була 12 днів. А з 2100 року буде різниця 14 днів, і довелося би святкувати Різдво 8 січня.

 
Чому виникає різниця у відліку днів?
 
Коли в 46 до н.е. за римського цісаря Юлія Цезаря придумали юліанський календар, ще не мали таких точних розрахунків, як є зараз. Тому помилилися щодо правил вираховування високосних років. За 400 років накопичується помилка у 3 дні. В XVI столітті прорахували точніший - григоріанський, а в ХХІ ще точніший – названий новоюліанським.

 
Якщо старий календар освячений багатосотлітньою церковною практикою, чи не варто його залишити в користуванні Церквою?
 
Якщо старий віз освячений церквою і тим, що священники на возах тисячі років їздили, це не означає, що автомобіль є для священника гріх. Можна жити і за старим календарем. Гріху не буде. Але новий є правильніший і зручніший. І теж без гріху. Бо жодний календар не є в канонах церкви. Це лише спосіб відліку часу. А старий юліанський календар взагалі створили за пів століття до народження Христа.

 
Якщо календар запровадили до народження Христа, чому рахують роки від Його народження?
 
Календарі, про котрі говоримо, визначають спосіб позначення місяців. І раз на сотні років вони різняться лише у питанні, який рік є високосний. Від коли рахуємо роки, то є зовсім інше питання. Колись роки рахувалися від заснування Риму, більшовики хотіли рахувати від революції, мусульмани від приходу Мохамеда в місто Мекку.

Спочатку і християни пів тисячоліття рахували роки, як Римська імперія, в котрій перші християни жили. Точний рік народження Христа християн не надто  цікавив. Бо до раю пускають за праведне життя в любові до ближнього, а не за знання року. Аж римський монах Діонісій Малий, походженням з Малої Скіфії, за правління Константинопольського імператора Юстиніана, вираховуючи на наступні роки дати святкування Великодня, спробував порахувати, скільки років тому могло бути втілення Сина Божого. Вирахував, що на момент його підрахунків минуло 525 років від Різдва Христового. Відтоді поступово між християнами поширювався звичай рахувати роки від народження Христа та до народження Христа. Атеїсти кажуть «нашої ери» та «до нашої ери».

***Зараз вже знаємо, що Діонісій Малий помилився в розрахунках. Цар Ірод, за котрого народився Христос, помер в 4 році до нашої ери. Тому й Ісус Христос народився хоча б на 4 роки раніше. Але тому що точну дату все одно не знаємо, то ніхто вже звичний відлік років не змінює.

 
Народився Христос 25 грудня?
 
Точно не знаємо.

Раніше Різдво не святкувалося всюди, і не святкувалося всіми в один день. Декотрі церкви святкували Різдво разом з Богоявленням, як, наприклад, це досі робить вірменська церква. 25 грудня було від IV століття найпоширенішою датою святкування Різдва в найважливіших центрах раннього християнства - в Римі, Кепадокії та Константинополі. Про походження саме цієї дати та про її давність є різні теорії. Врешті решт день Різдва спробували обгрунтувати матиматичними розрахунками на закладі інформації з другої глави Євангелія від апостола Луки. Рахували так:

1.      Святий Іван Хреститель народився священникові Захарієві і його дружині Єлизаветі після того, як йому у вівтарі при кадінні з’явився ангел.
2.      Іудейське свято, коли звершувалося кадіння в Єрусалимському храмі у святая сятих, могло бути у вирахуваний рік народження Христа 23 вересня за юліанським календарем. Значить зачаття Івана Предтечі було 23 вересня або пізніше.
3.      Коли була Єлизавета вагітна 6 місяців, з’явився архангел Гавриїл з Благовіщенням Діві Марії. Тобто пів року після зачаття Івана Предтечі є 25 березня Благовіщення.
4.      Народження дітей буває приблизно через 9 місяців від зачаття. Тобто Різдво Івана Хрестителя було 24 червня а Різдво Христове 25 грудня (9 місяців після Благовіщення)

За новим стилем це зараз дати 6 жовтня Зачаття Івана Хрестителя, 7 квітня Благовіщення Діви Марії, 7 липня Різдво Івана Хрестителя, 7 січня Різдво Христове. Тому що точний рік народження Хрита не визначено, то ці розрахунки не мають великої ваги. Дата Різдва так закладається головне на Священній Традиції Церкви.

Повсюдно в Церкві затвердилося в Церкві святкування Різдва аж за імператора Юстиніана в VI столітті. Цей імператор зробив багато для уніфікації Християнства в імперії: збудував храм Святої Софії Премудрості Божої в Константинополі, провів П'ятий Вселенський собор, закрив академію з вивченням античної грецької філософії і підтримав вже існуючий християнький вишщий учбовий заклад у столиці.


Благодатний вогонь сходить на Велику Суботу. Буде сходити за новим календарем?
 
Буде так, як є зараз. Зі зміною календаря день святкування Великодня не зміниться! Православна церква не переходить на римо-католицьку пасхалію. Ані греко-католицька церква не переходить. Всі православні, незалежно від нового чи старого календаря, святкують Великдень разом. Тому й дата служби Благодатного вогню на Велику Суботу залишається незмінною.


Тече на Водохреща 19 січня річка Йордан назад і вода набрана не псується. То як з тими чудесами, якщо свято буде в інший день?
 
Перше дуже просто. Вода в річці Йордан в зворотньому напрямку на Водохреща не тече! Що повертаються води Йордану назад співається в одному з церковних тропарів, але це є лише поетичний вислів середньовічного грецького церковного автора.

Також варто усвідомити, що Бог не творить чудеса за регулярним розкладом, створеним людьми. Чудо є відповіддю живого Бога людям на їхню щиру молитву! Будуть віруючі спілкуватися з Богом в інший день – буде чудо в інший день.
 
На грецькому острові Кефалонія є явище, котре віруючі часом порівнюють з Благодатним вогнем. Від Преображення до Успіння Богородиці не кусаються змії, що приповзають навіть всередину до храмів. Коли грецька церква перейшла на новий календар, то й змії перейшли на новий календар.
 

Якщо монахи на Афоні дотримуються старого стилю, і Єрусалимська церква служить за старим стилем, то він мабуть правильніший?
 
Хоч монахи гори Афон живуть за старим стилем. При тому належать до Константинопольського патріархату, що живе за новим стилем. Тим вони підтверджують, що календарне питання не є питанням віри, не є питанням принциповим. Календар може бути будь-який.
 
В Єрусалимі є дві причини непереходу на новий стиль. Перше, менш важливе, це пристосування до потреб православних паломників. Більшість паломників, з Росії і України, досі дотримуються старого календаря. Друге, важливіше, є теж чисто практичне. В храмі Божого Гробу, в печері Різдва Христового й інших святинях бувають на свята натовпи католицьких і православних віруючих. В таких місцях зручніше мати почергове відвідування католиками і православними в різні дні, щоб було менше скупчення людей і менше міжконфесійних конфліктів.


За яким календарем живе решта православних у світі?
 
За новим новоюліанським календарем живуть православні церкви
1.      Константинопольська (Західна Європа, Америка і Австралія),
2.      Олександрійська (Африка),
3.      Антіохійська (Близький Схід та Південна Азія),
4.      Кіпрська,
5.      Елладська (Греція),
6.      Болгарська,
7.      Румунська,
8.      Албанська.
 
За старим юліанським живуть церкви, традиції котрих є під сильним впливом Московських звичаїв:
1.      Російська
2.      Грузинська
3.      Українська

Цікаві особливості мають наступні церкви:

Сербська православна церква не перейшла на новоюліанський календар, незважаючи на те, що самі серби його придумали. Але до 1941 року в складі Сербського патріархату була Празька єпархія в Чехословаччині, котра жила за новим календарем. Тобто, хоч в Сербії зберігають старий календар, але можливість нового не є неприпустимою.

Православна церква Чеських земель і Словаччини дає своїм парафіям самим обирати календар за котрим будуть святкувати. Точно так це минулого року дозволила ПЦУ на своїх парафіях. В Чехії є парафії, де переважають росіяни і українці, тому святкують за старим, як у себе на батьківщині. В інших парафіях можуть переважати чехи і греки, тоді святкують за новим, як в Греції. В головному митрополичому храмі Кирила і Мефодія в Празі служть за новим стилем, тобто Різдво 25 грудня. Але при тому на 7 січня служать різдвяну службу в тому ж храмі вдруге для тих, хто бажає святкувти за старим стилем.

Польська православна церква мала до 2014 року таку ж практику, як і в Чехії. Парафії обирали календар самі. Але з 2014 року перейшли повністю на старий календар. Польська православна церква зараз є з дуже тісними зв’язками з РПЦ.

 
Чому найкраще перейти на новий стиль саме 1 вересня?
 
Тому що саме 1 вересня починається церковний новий рік! В народній традиції помилково вважається церковним Новим роком свято Обрізання Господнього і Святого Василя, що є 1 січня за юліанським, тобто 14 січня за новим григоріанським календарем. Але в церковних богослужбових книгах немає на цей день жодної згадки про Новий рік. Це держаний новий рік починається з 1 січня. Зауважте, з 1 січня, а не з Різдва Христового. Тобто Новий рік 1 чи 14 січня не має стосунку до церкви взагалі. Церква в цей день святкує Обрізання Господнього і Святого Василя.
 
Натомість в службах на 1 вересня є молитви на початок церковного індикту, тобто початку нового року. Бо 1 вересня був новим роком ще в давній Візантійській православній імперії.
 
 
Чи не є календарне питання політичним?
 
Так, є. І в Україні зажди політичним було.
 
Коли Польща перейшла в 1582 році на новий стиль, входила Україна в склад Польщі, включно з Києвом. Православні не прийняли новий календар з церковно-політичних причин, щоб відрізнятися від поляків в наростаючому польсько-українському протистоянні.
 
В 1596 році частина православних єпископів підписала унію з Римом і тим створили греко-католицьку церкву. Але й греко-католики надалі жили за старим стилем, щоб не піддавати українців полонізації. Новий стиль запроваджувала в православ’ї в Польщі аж Польська автокефальна православна церква в 1924 році. Автокефалію ця церква отримала від Константинопольського патріарха Мелетія IV. В Польській правосланій церкві на той час були переважно українці з Волині. Тому друкувалися і богослужбові книги українською мовою. Та недовго, бо вже за другої світової опинилася під впливом Москви.
 
Московська церква після другої світової війни притримується принципово старого стилю теж з політичних міркувань, щоб можна було себе протиставляти грецькому православ’ю. І щоб притримуватися календаря шанованої зараз в РПЦ царської Росії.
 
Як для українців православних і греко-католиків було до середини ХХ століття важливо уникати полонізації, так є зараз важливо уникати русифікації. Якщо нас віддалить від ворожої Москви та наблизить до Константинопольської церкви-матері новий досконаліший календар, то було б нерозумним з якихось звичаїв чи принципів без серйозної причини відмовлятися від правильнішого календаря.
 

На завершення.
 
Коли в 1995 році мене запитували, чому православна церква в Україні не переходить на новий стиль, я відповідав, що немає в цьому потреби. Я був противником зміни календаря. Бо календар є питання другорядне. А церква є від держави відокремлена, тому живе собі у власному часовому вимірі.
 
В 2023 році є ситуація інша. Календар є і надалі питання другорядне. Але Російська православна церква в Україні хоч є відокремленою від української держави, але є сильно інтегрована в ідеологічну конструкцію російської держави. Українському православ’ю потрібно повернення з поверхнево-обрядового церковного життя до традицій справжнього грецького православ’я, частиною котрого була православна церква України перед перевпорядкуванням Київської митрополії з під Константинополя до Москви.
 

Не знаю, яке буде рішення синоду ПЦУ щодо календарного питання. Якщо б хтось задля цікавості завантажити календар на 2023 рік з новим стилем від 1 вересня вже зараз, можна це зробити тут для друку у форматі А4 і у форматі А3.


Email,    Mobil,    Viber,    WhatsApp
Назад до змісту